Ситуація, коли комунікації, яка вимагає консенсусу щодо єдиної стратегії від усіх членів групи чи партії, не можна довіряти чи перевіряти.
Задача візантійських генералів (Byzantine Generals' Problem) - це уявний експеримент, який стосується ключового питання інформатики: чи можливо сформувати консенсус у комп’ютерній мережі, що складається з незалежних географічно розподілених вузлів?
Задача була запропонована у 1982 році дослідниками з Міжнародного науково-дослідного інституту SRI.
Це так: є кілька візантійських генералів, які беруть в облогу місто. Вони можуть спілкуватися лише за допомогою месенджерів один з одним. Генерали повинні узгодити спільний план дій: атакувати місто чи відступати. Однак, деякі з генералів є зрадниками та активно працюють проти формування консенсусу; їх кількість та особи невідомі.
Питання задачі полягає у тому, за яким алгоритмом прийняття рішень генерали мають виробити спільний план — незалежно від втручання зрадників — і чи існує такий алгоритм взагалі.
Згідно з власним аналізом дослідників, така система справді можлива, але кількість лояльних генералів має суворо перевищувати дві третини. Наприклад, у ситуації з трьома генералами, один з яких зрадник, лояльні ніколи не можуть гарантувати, що зможуть дійти консенсусу.
Join the thousands already learning crypto!